- вкорочувати
- —————————————————————————————вкоро́чуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
купірувати — ую, уєш, недок. Вкорочувати хвіст собаки шляхом обрубування … Український тлумачний словник
обстригати — а/ю, а/єш, недок., обстри/гти, ижу/, иже/ш; мин. ч. обстри/г, ла, ло; док., перех. 1) Зрізувати повністю ножицями, машинкою і т. ін. волосся, вовну; стригти. || Обрізаючи або підрізаючи ножицями, машинкою і т. ін. волосся, вовну, нігті,… … Український тлумачний словник
обстригатися — а/юся, а/єшся, недок., обстри/гтися, ижу/ся, иже/шся; мин. ч. обстри/гся, лася, лося; док. Зрізувати, вкорочувати собі волосся, підрізуючи його ножицями, машинкою і т. ін … Український тлумачний словник
притинати — а/ю, а/єш, недок., притя/ти, тну/, тне/ш, док., перех., рідко. 1) Прикріплювати, прив язувати кого , що небудь до когось, чогось. 2) Відтинаючи частину від чогось, трохи вкорочувати, зменшувати його. •• Притя/ти язи/к кому примусити кого небудь… … Український тлумачний словник
урізувати — I (врі/зувати), ую, уєш, недок., урі/зати (врі/зати), і/жу, і/жеш; наказ. сп. урі/ж; док. 1) перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. || Відрізаючи частину, вкорочувати, зменшувати що небудь. 2) тільки док., перех. Поранити чим небудь… … Український тлумачний словник